Ти так давно до мене не приходив
Автор: Лилия Яковенко
Ти так давно до мене не приходив…
А я чекаю подиху дощу,
Сміливий вітер за фіранкою проходить,
Хоч я кажу йому, що не впущу.
Хоч я давно не закриваю двері,
Хоч я благаю місяця “світи”,
Мрійливо жовтобокий до вечері
Заходить у вікно, але не ти.
І тихо яблуневий цвіт гойдають,
Слабкими рухами птахи в саду,
Тужливим співом серце огортають,
А я до тебе, як у вічність йду.
21.01.09
on Februar 4th, 2009 at 14:44
Невероятные стихи. Прекрасные, спокойные, грустные. Очень красиво.
on Februar 5th, 2009 at 09:45
Я рада, что Вам понравилось, спасибо