Нічні заморозки
Віє вітер, підганяє хуртовину в полі,
Трави зникли, притулились – обняли тополю,
Як нам бути, як нам жити, коли сніг на волі,
Коли серце розриває полум’я любові?
- Подробнее Comments Off on Нічні заморозки
Які красиві й стомлені віки…
І кожен день – то відголосок часу,
На березі життєвої ріки,
Так хочеться посидіти нам часом.
Віє вітер, підганяє хуртовину в полі,
Трави зникли, притулились – обняли тополю,
Як нам бути, як нам жити, коли сніг на волі,
Коли серце розриває полум’я любові?
Все дарував ти квіти не мені,
В моїх долонях пустка лиш зосталась,
Така глибока, наче ніч в вікні,
Болюча, мов крило зламалось.
Відболить колись, бо все у світі
Має свій початок і кінець,
Пройдуть зими, веснами розмиті,
Трави й квіти заплетуть вінець.
Автор: Лилия Яковенко
Тебе ніхто не може замінити,
І плине час у циферблаті днів,
І крила, мабуть, варто опустити,
Та погляд у минуле скам’янів…
Автор: Лилия Яковенко
Я старомодна і пишу листи…
В них душу у папір вкладаю,
Щоби читаючи всміхнувся ти,
І що подумав… не вгадаю.
Автор: Лилия Яковенко
Набилось снігу у мою хатину,
І віхола мелодію співа,
Насвистуючи, душу гне до тину,
Там, де колись вона жила.