Талантонет

Автор: Лилия Яковенко

Зима крокує до весни все ближче,
Втопити хоче сніжні килими,
І день біжить, й до вечора вже ближче,
І тільки далі віддаляємося ми.

І тільки ми йдемо двома стежками,
І мріємо, що зійдуться вони,
Але, як осінь і весна між нами,
Так віддаляє зустріч біг зими.

Ми живемо надією на завтра,
Та защемить у душах щось на дні,
І шлях життя буває марним,
І не зап’єш біду в вині.

Сліпими поставали ми обоє,
Не визнаємо правди і зими,
В уяві лиш картина, де ми двоє,
Де непомітний надпис ’в центрі – “ми”.

25.01.09