Талантонет

Я ненавиджу твій погляд,
Я боюсь його, як смерті,
Щоб бодай найменший здогад
Не спалив думки відверті.

Щоб не знав ти і не вірив,
Як він в холод зігріває,
Як тремтять у спеку руки,
Як він одяг розкрадає.

Я боюсь, що ти смієшся,
Що ховаєш кисле слово,
Що свого таки доб’єшся
Ніби все це випадково.

Автор: Лилия Яковенко
Фото: www.flickr.com