Засніжена весна
Автор: Лилия Яковенко
О, Боже, як я не хотіла,
Один ти знаєш, тільки ти,
Як я ночами шепотіла,
В минуле кидала листи.
Вогонь ковтав мої страждання,
А вітер грався у руках,
Димар виштовхував бажання,
Межуючи його в роках.
О, Боже, як я не хотіла,
Щоб так було, щоб я жила,
Щоб спогадами серце тліло,
Розлука крила обпекла.
І запізнилася на вічність,
Немов розірвана струна,
В воротах неба зупинилась,
Моя засніжена весна.
07.10.08
Комментировать