Сволоти
Автор: Нафталина Марак
Зрада твоїх кроків – скрипуча підлога.
Жалоби та скарги; стаж її солідний.
Знов скидання вроків. Соняшник Ван Гога.
Клаптик мого неба. Місяць блідо-мідний.
Ти прийшов забрати ще одну цеглину.
Запах порошковий скроплений водою.
Цілісність – за грати. Підіпри драбину.
Дай зо два зітхання і пішли зі мною.
Молоко в каміння. Босу ногу в хмари.
Шифером-пінкфлойдом з головою крито.
Відміни старіння, я не вірю в чари.
Нас з тобою нині втричі пережито.
Синя атмосфера в порваних колготах.
В однієї чашки – мої й твої губи.
Ми у їх паперах в розділі: “Сволоти”,
А вони у розділі: “Ангели у кубі”.
on December 2nd, 2008 at 12:29 am
Ух-ты! Здорово. Столько всего в одном стихотворении. Такие разные образы.
on December 16th, 2008 at 4:00 pm
Я вражена!