Зима крокує до весни
Автор: Лилия Яковенко
Зима крокує до весни все ближче,
Втопити хоче сніжні килими,
І день біжить, й до вечора вже ближче,
І тільки далі віддаляємося ми.
Ти так давно до мене не приходив
Автор: Лилия Яковенко
Ти так давно до мене не приходив…
А я чекаю подиху дощу,
Сміливий вітер за фіранкою проходить,
Хоч я кажу йому, що не впущу.
Образа
Автор: Лилия Яковенко
За божевіллям – край і пастка,
Скажи, ти знав про це чи ні?
Безмежних спогадів розв’язку,
Я розчиняю у вині.
Засніжена весна
Автор: Лилия Яковенко
О, Боже, як я не хотіла,
Один ти знаєш, тільки ти,
Як я ночами шепотіла,
В минуле кидала листи.
Вже не твоя…
Автор: Лилия Яковенко
Вже не твоя…
Так моторошно й так вразливо.
Це так, як ніби я сама собі пообрізала крила.
Це так, як ніби на смітник згрібала
Те все, що я раніше зберігала.
А що, як…?
Автор: Лилия Яковенко
А що, як я тебе ніколи не зустріну?
І сплине час і пробіжить вода,
А що, як розминемось у погожу днину?
Пройшовши поруч, як щастя і біда.
Я тебя ждала
Автор: Лилия Яковенко
Я, может, жизнь тебя ждала,
Холодной ночью, светлым утром,
Я лишь тобой всегда жила,
Придуманным и нежным, чутким.
Неужели?
Автор: Лилия Яковенко
Неужели сбудется?
Забудется.
Пробежит, как талая вода,
Неужели не разлюбится?
Неужели навсегда?
Мене неначе розтоптали
Автор: Лилия Яковенко
Мене неначе розтоптали,
Зламали, знищили, з грудей
Ви ніби серце виривали,
У натовп кидали людей.
Моя музыка
Автор: Лилия Яковенко
При лунном свете зажигаю свечи
И музыка звучит в моей душе,
А свет ложится мне на плечи,
И все не важно нам уже.